У цьому розділі сайту зібрано посилання на інтернет-ресурси з теми охорони довкілля, зокрема в Чорнобильській зоні відчуження.

Програма ЮНЕСКО “Людина i бiосфера”

Програма “Людина і біосфера” розвиває основи природничих і соціальних наук для раціонального і невиснажливого використання та збереження ресурсів біосфери, а також для поліпшення загального взаємозв’язку між людьми і навколишнім середовищем. Вона передбачає наслідки сьогоднішніх дій для майбутнього світу і тим самим підвищує здатність людей ефективно управляти природними ресурсами для благополуччя як людини, так і довкілля. Програма фокусується на територіях, що мають міжнародне визнання в рамках Всесвітньої мережі біосферних заповідників.

Чорнобильський центр з проблем ядерної безпеки, радіоактивних відходів та радіоекології

Центр надає експертні, інжинірингові та науково-технічні послуги в галузі забезпечення безпеки об’єктів ядерно-енергетичного комплексу на всіх етапах їх життєвого циклу, здійснює наукові дослідження в Чорнобильській зоні відчуження. Основними напрямками діяльності Чорнобильського центру є ядерна та радіаційна безпека; поводження з РАВ та характеризація їх; екологія; фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, РАВ та інших джерел іонізуючого випромінення; iнформаційні (комп’ютерні) технології; соціальні та інформаційні проекти.

Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник

Бiосферний заповiдник створено відповідно до Указу Президента Україні №174-2016 від 26 квітня 2016 р. на території Іванківського та Поліського районів Київської області в межах зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення (ЗВ і ЗБ(О)В). Метою заснування заповідника є збереження в природному стані найбільш типових природних комплексів Полісся, забезпечення підтримки та підвищення бар’єрної функції Чорнобильської зони відчуження, стабілізації гідрологічного режиму та реабілітації територій, забруднених радіонуклідами, сприяння організації та проведенню міжнародних наукових досліджень.

Біосферний заповідник «Асканія-Нова» імені Ф. Е. Фальц-Фейна Національної академії аграрних наук України

Розташування: селище Асканія-Нова, Чаплинський район Херсонської обл.
Склад: Північна частина, Великий Чапельський під та Південна частина, поділена на Стару та Успенівку (Успенівський степ), ботанічний сад, аккліматизаційний зоологічний парк, орнітопарк
Площа: 33 307,6 га
Рік заснування: 1898 р., коли багатий землевласник Фрідріх Фальц-Фейн у своєму родовому маєтку за власною ініціативою першим у світі вилучив з господарського використання ділянку своїх угідь, яка стала основою найбільшого в Європі (11 054 га) заповідного типчаково-ковилового степу.
«Асканія-Нова» є одним із семи природних чудес України та входить у сотню найбільш відомих заповідних територій Землі.

 

Дунайський біосферний заповідник Національної академії наук України

Розташування:  Кілійський район Одеської обл.
Склад: Вторинна (морська) дельта Кілійського рукава Дунаю, Жебріянська гряда, Стенцівсько-Жебріянські плавні, Русловий острів Єрмаков, територія прилеглого недіючого рибного господарства
Площа: 50252,9 га
Рік заснування: 1973 р. як філія Чорноморського заповідника
Заповідник є одним із семи природних чудес України та входить до міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО. 
Унікальність заповідника пов’язана з Кілійською дельтою, наймолодшою і найдинамічнішою ділянкою Дунайської дельти, а також великими прісноводними водоймами – лиманами. Переважють водно-болотні угіддя, представлені очеретяними плавнями з мережею проток, каналів, численними озерами. Є ділянки заплавних лісів, луків, солончаків, пісків, залишки степів. Рельєф заповідника рівнинний.
 

Карпатський біосферний заповідник

Розташування: території Рахівського, Тячівського, Хустського та Виноградівського районів Закарпатської обл.
Склад: 6 вiдокремлених масивiв, а також ботанічні заказники державного значення «Чорна Гора» і «Юлівська Гора»
Площа:  53630 га
Рік заснування: 1968 р.
Заповідник входить до міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО. 
Майже 90% територiї заповiдника вкрито лiсами – переважно пралiсами. Тут представленi передгiрні дiброви, гiрські букові, мiшані та смерекові лiси, субальпiйські та альпійські луки з сосново–вiльховим криволiссям і скельно–лишайниковими ландшафтами. У заповіднику багато рiдкiсних і зникаючих видiв рослин i тварин. Тут зустрічаються 64 види рослин i 72 види тварин, занесених до Червоної книги України і Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи, а також до Європейського Червоного списку.
 

Чорноморський біосферний заповідник Національної академії наук України

Розташування: території та акваторії Херсонської та частково Миколаївської обл.
Склад: акваторія та дрібні острови у Тендрівській та Ягорлицькій затоках (острови Орлов, Смалений, Бабин, Довгий та ін.).
Площа: 109 254,8 га
Рік заснування: 1927 р.
Ценотичну різноманітність представлено лісами, чагарниками, степами, луками, прибережно-водною і водною рослинністю, солончаками. На лісостепових ділянках охороняються рідкісні природні комплекси нижньодніпровських пісків, представлені мозаїкою піщаних степів, лук та невеликих гайків (колків) з дуба звичайного, ендемічної берези дніпровської, груші звичайної, заростей степових чагарників, а також болотної і солончакової рослинності навколо озер і заток.
 

Природний заповідник «Древлянський»

Природний заповідник «Древлянський»  – природоохоронна науково-дослідна установа, що входить до складу природно-заповідного фонду України 
Основні завдання:
  • збереження природних комплексів та об’єктів Українського Полісся;
  • забезпечення охорони території з усіма природними комплексамита об’єктами;
  • проведення наукових досліджень і спостережень, вивчення змінекосистеми під впливом природних  і  антропогенних факторів;
  • проведення екологічної освітньо-виховної роботи тощо.

Рукокрилі (кажани) є вразливою групою тварин і у повному обсязі входять до Червоної книги України (2009). Знання щодо їхнього видового розмаїття, відносної чисельності, територіального розподілу та статусу допоможуть у розвитку природоохоронної справи нещодавно створеного Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. Читати далі Дослідження кажанів Чорнобильської зони відчуження

Президент України Петро Порошенко доручив Кабінету Міністрів України забезпечити підтримку розвитку Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. Читати далі Президент України доручив Уряду сприяти розвитку Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника

5 червня 2018 року в Києві відкрилося представництво Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника Читати далі Відкриття київського представництва Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника

У зв’язку з утворенням Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника одним з актуальних завдань стало визначення критеріїв функціонального зонування його території. Поза іншими такими є значення окремих угідь у житті рідкісних видів тварин. Чим більше червонокнижних тварин, чим вище розмаїття їх, тим більшу цінність мають такі ділянки. Читати далі Оцінка відносної чисельності й територіального поширення рідкісних видів тварин

Деякі види птахів стали рідкісними не стільки внаслідок переслідування та неспокою, скільки через знищення умов існування. Читати далі Сприяння рідкісним птахам, що гніздяться у великих дуплах

Птахи є найбільш чисельною групою хребетних, що мешкають у Чорнобильській зоні відчуження. Тим не менш серед них є чимало таких, що зазнали серйозних втрат внаслідок переслідування з боку людини, неспокою та знищення умов існування. Читати далі Оцінка чисельності й територіального поширення рідкісних птахів

Кінь Пржевальського є рідкісною твариною, що охороняється згідно з Червоною книгою України (2009) та червоним списком Міжнародного союзу охорони природи. Читати далі Оцінка чисельності й територіального поширення коня Пржевальського

Дослідження видри є одним із методів визначення цінності окремих ділянок Чорнобильської зони відчуження, що увійшли до Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. Читати далі Оцінка чисельності й територіального поширення видри річкової

Матеріали цієї рубрики містять основні результати робіт в рамках проекту UNEP-GEF «Збереження, посилення та управління запасами вуглецю та біорізноманіттям у Чорнобильській зоні відчуження» Читати далі ДІЯЛЬНІСТЬ ЗА ПРОЕКТОМ